Урологія

Це результати лабораторних аналізів, висновку спеціалістів, рекомендації спеціалістів щодо лікування чи профілактики, результати УЗД та ін. Перший раз інформація видається безкоштовно.

Якщо дана інформація пацієнтом втрачена та він бажає отримати її повторно, то ця послуга вже є платною та коштує 11,00 грн., бо потребує додаткового часу співробітника рецепції чи лікаря.

Лікар уролог займається захворюваннями нирок та сечовивідних шляхів, як у чоловіків, так і у жінок, крім того традиційно уролог діагностує та лікує захворювання чоловічих статевих органів, займається питаннями чоловічого безпліддя та еректильної дисфункції.

Під час консультації лікар вислуховує скарги пацієнта, визначає мету його візиту і проводить первинний огляд. Під час обстеження лікар використовує одноразовий інструментарій.

Мета консультації — встановлення діагнозу (при недостатності даних попереднього) та призначення лікування. За необхідності лікар прямо в кабінеті може взяти необхідні аналізи (мазок з уретри та інші) або зробити УЗ дослідження.

При повторній консультації лікар знайомить пацієнта з результатами додатково проведених обстежень, надає інформацію щодо вірогідного діагнозу. Разом з пацієнтом обирає тактику подальшого лікування або дообстеження.

Приймаючи за увагу високу частоту онкологічних захворювань простати, чоловікам після 45 років рекомендуємо звертатися до уролога з профілактичною метою не рідше 1 раза на рік.

Це виписка конкретної інформації з амбулаторної картки на запит пацієнта для пред'явлення, в сторонній лікувальний заклад та інші організації. Послуга потребує додаткового часу та уваги лікаря.

Взяття венозної крові проводиться з вени ліктьового згину одноразовими вакуумними системами в маніпуляційному кабінеті. Тривалість забору — 1-2 хвилини.

Сьогодні в сучасній медицині рекомендують здавати саме венозну кров для дослідження, оскільки її об`єм та якість забезпечують високу результативність та широту аналізів.

Хірургічна маніпуляція на статевому органі чоловіка з метою розсічення шкіри над головкою, що приводить до вільного відкриття головки.

Це хірургічне видалення патогенних утворень на статевих органах з використанням дії високої температури («припікання»). Проводиться під місцевою анестезією, з допомогою спеціального приладу. Даний метод є найбільш ефективним, безпечним та не залишає рубців, що сприяє швидкому відтворенню статевих функцій.

Видалення кандилом (доброякісні утворення) методом «припікання» лікарськими засобами. Процедура є класичною, безпечною та щадною. Призначається курсом.

Синехії — це спайки між головкою статевого члена та шкірою. Видаляються з метою вільного відкриття головки. Проводиться під анестезією.

Видалення кандилом (доброякісні утворення) методом дії високої температури («припікання»). Процедура є сучасною, безпечною та ефективною.

Промивання уретри з метою зняття запалення. Часто призначається лікарем при уретритах.

Введення знеболюючого розчину в тканини, що оточують сім’яний канатик. Проводиться з метою знеболення при травмах та запальних процесах.

Входить в комплекс процедур при лікуванні простатиту. Проводиться для покращення функцій передміхурової залози. Масаж проводиться лікарем-урологом через пряму кишку. Дана процедура часто рекомендується при хронічних простатитах.

Входить в комплекс процедур при лікуванні простатиту. Проводиться для покращення функцій передміхурової залози. Масаж проводиться лікарем-урологом через пряму кишку за допомогою спеціального апарату. Дана процедура часто рекомендується при хронічних простатитах.

Проводиться при гострій затримці сечі та з метою взяття стерильної сечі для аналізу. Часто призначається при аденомі простати.

Промивання сечового міхура з метою зняття запалення. Часто призначається лікарем при циститах.

Проводиться з метою вивільнення головки статевого члена.

Проводиться з метою ліквідації ущімлення головки статевого члена. Процедура потребує негайного проведення з метою запобігання омертвіння головки статевого члена.

Це місцева анестезія новокаїном чи лідокаїном, який вводиться шприцом в місце знеболення. Проводиться при виконанні малих операцій. При виконанні операції біль не відчувається, хоча чутливість залишається, що проявляється в незначних неприємних відчуттях. Метод є безпечним та не викликає побічних реакцій.

Маніпуляція, при якій проводиться заміна пов’язки. При цьому проводиться контроль стану рани. Якщо рана гнійна, видаляється гній, рана промивається, на рану накладають розчини, які очищають рану від гною та мазі. Площа перев’язки до 20 кв. см, рана не є глибокою, поверхньо розташована.

Маніпуляція, при якій проводиться заміна пов’язки. При цьому проводиться контроль стану рани. Якщо рана гнійна, видаляється гній, рана промивається, на рану накладають очищуючі розчини. Площа перев’язки від 20 кв. см, рана є глибокою, великою та з гнійними процесами.

Маніпуляція, яка проводиться під час перев’язки. Лікар видаляє накладені раніше шви за допомогою скальпеля, або ножиць. Процедура безболісна, проводиться в хірургічній перев’язочній.

Це маніпуляція, що виконується при травмованій поверхнево-розташованій рані не більше 5 см завдовжки. Рана промивається, очищається, висікаються ушкоджені тканини. Рана зашивається повністю, або частково.

Маніпуляція забору матеріалу для ДНК-досліджень.

Маніпуляція проводиться при підозрі на зміни в тканинах з метою гістологічного дослідження (виявлення злоякісної патології). Як правило, проводиться під контролем ультразвукового апарату для точного попадання в новоутворення та під місцевим знеболенням.

А саме: спеціальним шприцом робиться прокол органу, що досліджується. Отримані маленькі часточки тканини відправляються на гістологічне дослідження. Цим методом досліджуються: щитовидна залоза, лімфатичні вузли, молочна залоза, м’які тканини.

Маніпуляція забору матеріалу для дослідження.

Манипуляция забора материала для исследования.

Маніпуляція забору секрету простати для дослідження. Перед забором лікар проводить масаж простати з метою отримання секрету простати.

Взяття капілярної крові проводиться з пальця одноразовими системами, в маніпуляційному кабінеті. Є розповсюдженим аналізом для незначної кількості показників крові, тому в сучасній медицині вже рекомендують здавати венозну кров для дослідження, оскільки її об`єм та якість забезпечують високу результативність та широту аналізів.

Введення лікарського засобу, призначеного лікарем, в вену. Для внутрішньовенної ін`єкції використовуються одноразові матеріали: шприц, спиртова салфетка, бактерицидний лейкопластир. Проводиться в маніпуляційному кабінеті.

Місця введення — поверхневі вени ліктьового згину, передпліччя, кісти. Найчастіше призначається курс терапії, зняття гострого симптому, надання невідкладної допомоги.

Повільне крапельне введення рідини в вену. Ефективна маніпуляція при невідкладній допомозі, курсах протизапальної чи протиінфекційній терапії.

Для інфузії використовується одноразові системи, спиртові салфетки, лейкопластир та стерильний лікарський засіб. Проводиться в маніпуляційному кабінеті під обов`язковим контролем маніпуляційної медсестри чи лікаря.

Введення лікарського засобу в м’язову тканину (верхній зовнішній квадрат сідниці чи середня третина зовнішньої поверхні стегна). Терапевтичний ефект наступає на протязі 10-30 хвилин.

Ін’єкції проводиться одноразовими матеріалами: шприц, спиртова салфетка, бактерицидний лейкопластир. Є ефективною при знятті гострого процесу чи стану та проведенні комплексної протизапальної чи протиінфекційної терапії.

Введення лікарського засобу в підшкірно-жирову клітковину. Місця введення — зовнішні поверхні плеча та стегна, підлопаткова область, передня черевна стінка. Підшкірно вводяться деякі вітаміни, алое та інші лікарські засоби, на упаковках яких вказаний спосіб введення «підшкірно».

Лікувальний масаж — це метод дії на організм за допомогою різних прийомів: поглажування, вижимання, розминання, потряхування, розтирання, пасивні рухи, удари та встряхування (вібрації). Для підсилення ефекту лікувальний масаж проводиться з використанням лікувальних препаратів.

В результаті покращується кровообіг в тканинах, активується обмін речовин та інші процеси в тканинах та м’язах, проходить мобілізація захисних функцій організму чи окремих органів. Призначається та є необхідною процедурою в комплексному лікуванні при захворюваннях хребта, спини, невралгіях.

Лікувальний масаж — це метод дії на організм за допомогою різних прийомів: поглажування, вижимання, розминання, потряхування, розтирання, пасивні рухи, удари та встряхування (вібрації). Для підсилення ефекту лікувальний масаж проводиться з використанням лікувальних препаратів.

В результаті покращується кровообіг в тканинах, активується обмін речовин та інші процеси в тканинах та м’язах, проходить мобілізація захисних функцій організму чи окремих органів. Призначається та є необхідною процедурою в комплексному лікуванні при захворюваннях хребта, спини, невралгіях.

Розгорнутий аналіз крові дозволяє оцінити рівень та направленість можливих змін. Визначає концентрацію гемоглобіну, кількість та співвідношення різних типів еритроцитів, лейкоцитів та тромбоцитів на одиницю об'єму, обсяг гематокриту — всього понад 20 показників.

Характеризує перебіг хвороби і ступінь ураження при запальних процесах, ефективність лікування. Забір крові з поверхневих вен ліктьового суглобу триває 1-2 хвилини, після чого пацієнт може повернутись до своїх справ. Проводиться профілактично, а також у динаміці; інформативний при встановленні діагнозу.

Відображує стан нирок та сечовивідної системи, підтверджує або виключає патології, запальні процеси. Дає фізико-хімічні характеристики сечі та мікроскопію осаду. Є обов'язковим при захворюваннях сечовивідних шляхів — призначається багаторазово для діагностики та контролю терапії. Профілактично рекомендується всім 1-2 рази на рік.

Лабораторні дослідження сечі, за допомогою яких лікар може оцінити стан і функції нирок, сечовивідних шляхів. Часто проводиться як уточнюючий аналіз при підозрі на запальний процес. Збирається саме середня частина ранкової сечі, рахуються клітини лейкоцитів та еритроцитів на мілілітр сечі.

Дослідження сечі, що визначає концентраційну здатність нирок та функцію ниркових канальців, де відбувається реабсорбція (зворотне всмоктування) первинної сечі.

Аналіз визначає щільність сечі, співвідношення денного та нічного діурезу, тощо. Допомагає відрізнити піелонефріт — ураження нирок — від запальних захворювань іншої локалізації.

Показує наявність (кількість) білку в добовій сечі. За втратами білку визначається характер і ступінь ураження нирки або інтенсивність запального процесу в сечовивідних шляхах. Протеїнурія є одним з найважливіших і найвідоміших симптомів захворювань нирок.

Показник порушень вуглеводного обміну.

Аналіз, який допомагає оцінити роботу системи травлення. Сукупне описання фізичного, хімічного та мікроскопічного дослідження калу.

Забір матеріалу проводить на прийомі лікар-гінеколог. Діагностує захворювання сечостатевих шляхів. Урогенітальний мазок — безболісна процедура для здорової жінки, що може викликати лише ледь неприємні відчуття.

Значний біль свідчить про пошкодження стінок сечовидільного каналу (уретри), що може спричинятися різноманітними запалювальними захворюваннями чи статевими інфекціями. Процедура не потребує додаткового відпочинку.

Один з найбільш інформативних і точних аналізів. Хірургічним або ендоскопічним методом у пацієнта береться мікроскопічна частка тканини з органу, що потребує дослідження. Можливий аналіз будь-якого матеріалу. Існує бронхобіопсія, гастробіопсія, колонобіопсія, біопсії ЛОР-органів, тощо.

При діагностичних біопсіях дається мікроскопічне описання та лікарський висновок. Проводиться під місцевим знеболюванням, після процедури пацієнт знаходиться під наглядом лікаря протягом 0,5-1 години.

Альбумін — основний білок крові, який виробляється печінкою. Альбуміни виділяють в окрему групу білків — білкові фракції. Співвідношення окремих білкових фракцій в крові є значимим для лікаря. Це дослідження використовується для діагностики захворювань печінки, нирок, ревматичних та онкологічних захворювань.

АСТ (АсАТ) або аспартатамінотрансфераза – клітковий фермент, що бере участь в обміні амінокислот. Аналіз АСТ – необхідний метод діагностики захворювань міокарду, печінки та мускулатури. АСТ підвищується при травмах хребтових м'язів, опіках, тепловому ударі та внаслідок кардіохірургічних операцій.

Калій регулює водний баланс організму та нормалізує ритм серця. Впливає на роботу багатьох клітин, особливо нервових та м'язових. З його нестачею можуть бути пов'язані судороги м'язів.

Аналіз кальцію призначається для діагностики остеопорозу, при болю в гомілках, захворюваннях м'язів, шлунково-кишкового тракту та серцево-судинної системи, онкологічних захворюваннях, а також при підготовці до операцій.

Білкова речовина. Синтез креатиніну відбувається переважно в тканинах м'язів. Під час скорочення м'язів креатинфосфат розпадається, виділяючи енергію і утворюючи креатинін. Його концентрація у сироватці крові здебільшого стала і залежить від рівноваги процесів синтезу і виведення.

У чоловіків рівень креатиніну зазвичай вище, ніж у жінок, що пов'язано з більшим обсягом м'язової тканини. У нормі креатинін фільтрується у гломерулах нирок і не піддається реабсорбції або секреції в канальцях.

Тому підвищення рівню креатиніну, як правило, свідчить про зниження фільтрації у ниркових клубочках і зниженні видільної функції нирок. Визначення концентрації креатиніну у крові та сечі використовують для розрахунку клубочкової фільтрації та оцінки функції нирок. Діагностує стан нирок, захворювання хребтових м'язів.

Фермент, що міститься у хребтових та гладких м'язах, міокарді та головному мозку. Креатинкіназа (КК) забезпечує потребу в енергії у короткі проміжки часу (наприклад, при скороченні м'язів).

У дітей активність креатинкінази вища, ніж у дорослих, що пояснюється інтенсивним ростом і участю в ньому м'язової та нервової тканин. У жінок активність її нижча, ніж у чоловіків. При ушкодженні клітин КК вивільняється і надходить у кров.

Визначення креатинкінази та її ізоферментів використовується для діагностики та моніторингу інфаркту міокарду і захворювань хребтових м'язів. Підвищення активності КК може бути виявлено через 4 години після інфаркту, максимальний її рівень досягається через 12- 24 години, а знижуватись починає за 3-4 доби.

Активний внутрішньоклітинний елемент, що входить до складу багатьох ферментів. Також магній міститься в еритроцитах, м'язах, печінці та інших органах і тканинах. Магній вкрай потрібен для роботи серця, нервової та м'язової тканин. Від його вмісту залежить багато процесів життєдіяльності організму.

Рівень у крові визначається інтенсивністю її синтезу та розпаду. При підвищенні вмісту сечової кислоти її кристали можуть відкладатись у суглобах, підшкірній клітковині, нирках, що призводить до різноманітних ушкоджень органів і тканин. Використовується для діагностики порушень обміну пуринових основ, а також діагностики і визначення схеми лікування подагри.

Головний кінцевий продукт білкового обміну. Виводиться сечовина в основному нирками. Її рівень у крові зумовлений співвідношенням процесів утворення і виділення. Визначення сечовини у крові зазвичай проводять, щоб оцінити видільну функцію нирок.

Утворення сечовини у здоровому організмі залежить від характеру харчування. При домінуванні білкових продуктів (м'ясо, риба, яйця, сир, творог) концентрація сечовини може підвищуватись до верхньої межі норми, а при рослинній дієті — знижуватись.

При патології печінки через порушення її здатності до синтезу рівень сечовини у крові може знижуватись. У вагітних жінок, новонароджених через підвищений синтез білку рівень сечовини дещо знижений, згодом він підвищується.

Загальний білок – важливий компонент білкового обміну. Це сумарна концентрація всіх білків: альбуміну та глобулінів, що знаходяться у сироватці крові.

Використовується для діагностики порушень білкового обміну, онкології, захворювань печінки, нирок, при порушенні харчування, обопільних опіках, та інших. Результат аналізу допомагає лікарю у виборі оптимальної тактики подальшого обстеження та лікування.

Елемент фосфор необхідний для нормального функціонування центральної нервової системи. Фосфор міститься в нуклеїнових кислотах, у кістках хребта, зубах. Забезпечує правильну роботу серця та нирок.

Фосфор бере участь у процесах накопичення та вивільнення енергії в клітинах, у передачі нервових імпульсів, допомагає обміну жирів та крохмалів.

Разом з натрієм — це основний іон крові, що утримує рідину в організмі, регулює її баланс, сприяє виведенню шлаків. Вплив хлору покращує функцію печінки, процес травлення.

Необхідний для багатьох фізіологічних процесів, регулює кислотно-лужний баланс. Вміст іонів хлору в крові ретельно контролюється нирками. Рівень іону хлору відображає функціональний стан нирок та водно-сольовий баланс.

Вміст хлору залежить від балансу його надходження з їжею, розподілу в організмі і виведення з сечею і калом. Визначення хлору в крові може призначатись для діагностики і контролю лікування захворювань нирок, нецукрового діабету, патології надниркових залоз.

Фермент, необхідний для транспорту фосфору в організмі. Найбільше лужної фосфатази міститься у кістковій тканині, слизовій оболонці кишечника, у плаценті та молочній залозі пд час лактації.

Її рівень впливає на ріст кісток, тому у дітей її вміст вище, ніж у дорослих. Дослідження проводиться для діагностики захворювань кісткової системи, печінки, жовчовивідних шляхів і нирок.

Необхідний для утворення і визрівання еритроцитів, підтримує нервову систему в здоровому стані, упереджує анемію. Бере участь у білковому, жировому та вуглеводному обміні; а також — в процесі засвоєння, транспорту і розпаду фолієвої кислоти. В організмі вітамін В12 не синтезується, а надходить з продуктами харчування.

Для успішного засвоєння вітаміну B12 необхідна достатня кількість кальцію. При дефіциті цианокобаламіну відбуваються зміни у клітинах кісткового мозку, ротовій порожнині, язику та шлунково-кишковому тракті, що призводить до порушень кровотворення, неврологічних розладів (психічні розлади, поліневрити, ураження спинного мозку).

Фолієва кислота потрібна для нормального кровотворення, стимулює регенераторні процеси в усіх органах і тканинах, сприяє засвоєнню, транспорту та розпаду білків, стимулює регенераторні процеси в усіх органах і тканинах, попереджує розвиток атеросклерозу. Спільно з вітаміном В12 потрібна для поділу клітин. Джерело фолієвої кислоти – мікрофлора кишечнику.

Найінформативніший показник запасів заліза в організмі. Білковий комплекс, що зберігає залізо вже готовим до всмоктування.

Визначення вмісту заліза у крові використовують для діагностики різних анемій, гострих і хронічних інфекційних захворювань, гіпо- і авітамінозів, порушень у харчуванні та роботі шлунково-кишкового тракту, виявлення отруєнь препаратами, що містять залізо; для контролю за ходом лікування.

Основний вміст заліза в крові – в складі гемоглобіну, також певна його кількість зберігається в якості запасного фонду в печінці, селезінці, інших внутрішніх органах і тканинах Загальна норма заліза залежить від гемоглобіну, ваги, зросту, статі та віку.

Плазмовий білок, глікопротеїн — основний переносник заліза. Трансферін транспортує залізо від місця його всмоктування (тонка кишка) до місця його використання або зберігання (кістковий мозок, печінка, селезінка).

При руйнуванні еритроцитів в селезінці, печінці,трансферін транспортує у кістковий мозок залізо, що вивільняється з гему (частина молекули гемоглобіну).

За допомогою аналізу АФП при вагітності діагностуються пороки розвитку плоду. В онкології альфа-фетопротеїїн використовують для діагностики раку печінки та статевих залоз (раку яєчок). Рівень АФП підвищується у 60-70% чоловіків при пухлинах яєчок.

Білок родини цитокератинів. В злоякісно змінених клітинах епітелію секреція властивих йому цитокератинів багаторазово збільшується, і розчинні фрагменти надходять у кров, лімфу і т.д.

Це маркер недрібнокліткового раку легенів, плоскоклітинної карциноми, аденокарциноми. Підвищення концентрації Ca 21-1 щільно пов'язане зі стадією захворювання і використовується для прогнозування.

Показник протікання карциноми молочної залози та ефективності її терапії Діагностуюча значимість цього тесту зростає при одночасному визначенні раково-ембріонального антигену.

Фізіологічний глікопротеїн передміхурової залози. Присутній у тканині нормальної простати, аденомі, метастазах раку простати, але відсутній в інших нормальних чи пухлинних тканинах людини. У сироватці крові ПСА міститься у двох формах — вільній (10%) і зв'язаній.

Зазвичай, рівень ПСА понад 30 г/л може свідчити про онкологічне захворювання, але слід враховувати наступне. У здорової людини рівень ПСА може бути підвищений протягом 3 тижнів після масажу простати, біопсії, простатектомії.

Продукт роботи передміхурової залози. У сироватці крові простатспецифічний антиген міститься у двох формах — вільній і зв'язаній з різними антипротеазами. Вільна форма (f-PSA) складає у нормі приблизно 10% від загальної кількості ПСА. Співвідношення вільного і загального ПСА має важливе діагностуюче значення.

РЕА (раково-ембріональний антиген) виробляють клітини травневого тракту ембріону та плоду. РЕА практично не міститься у крові дорослої людини, і у вагітних жінок зокрема. Тому підвищення вмісту онкомаркеру РЕА в крові у порівнянні з попередніми результатами – симптом онкологічного захворювання.

Андрогенний гормон надниркових залоз. Є адекватним показником андроген-синтетичної активності надниркових залоз. Під час вагітності виробляється корою надниркових залоз матері і плоду, передує синтезу естрогенів плаценти.

Його рівень зростає у період половозрілості, а потім поступово знижується з виходом людини з репродуктивного віку. Часто слугує для визначення джерела гіперандрогенемії у жінок, а також для діагностики стану фето-плацентарного комплексу на 12-15 тижні вагітності.

Гормон кортизол виробляється корою надниркових залоз. За допомогою аналізу кортизолу у крові лікар може оцінити роботу надниркових залоз і виявити багато захворювань.

Норма кортизолу залежить від часу доби: зранку — підвищується; увечері — знижується до мінімуму. При вагітності кортизол зростає в 2-5 разів. В інших випадках підвищення вмісту кортизолу у крові — ознака серйозних захворювань.

Регулятор метаболізму (обмінних процесів і засвоєння) кальцію. В онкології – маркер медуллярної карциноми (пухлини) щитовидної залози.

Регулятор процесів обміну кальцію та фосфору.

Тестостерон – чоловічий статевий гормон, що утворюється у статевих та надниркових залозах. Тестостерон виробляється як у чоловічому, так і у жіночому організмі.

У чоловіків тестостерон впливає на розвиток вторинних статевих ознак, активізує статеву функцію (лібідо та потенцію), стимулює утворення сперматозоїдів.

У жінок тестостерон впливає на розвиток фолікулу в яєчниках, хребта і м'язів, регулює діяльність кісткового мозку, сальних залоз. Зранку тестостерон зазвичай підвищується, а ввечері – знижується.

Ілюструє можливі відхилення від норми рівню тестостерону і можливі наслідкові захворювання різних органів і систем.

Використовується для діагностики гострого періоду інфекційного мононуклеозу.

Антитіла IgG до вірусу свідчать про перенесений мононуклеоз.

Показник, що засвідчує наявність ДНК збудника у біоматеріалі, що досліджується.

Показник, що засвідчує наявність ДНК збудника у біоматеріалі, що досліджується.

Показник, що засвідчує наявність ДНК збудника у біоматеріалі, що досліджується.

Антитіла IgG до вірусу герпесу свідчать про гострий процес.

Антитіла IgG до вірусу герпесу свідчать про перенесений процес.

Показник, що засвідчує наявність ДНК збудника у біоматеріалі, що досліджується.

Показник, що засвідчує наявність ДНК збудника у біоматеріалі, що досліджується.

Антитіла IgG до вірусу герпесу свідчать про гострий процес.

Антитіла IgG до вірусу герпесу 3-го типу свідчать про перенесений процес.

Антитіла IgG до вірусу герпесу 6-го типу свідчать про перенесений процес.

Виявлення ДНК нейсерії (гонококу — збудника гонореї) методом ПЛР для діагностики гонореї.

Діагностика грибкової інфекції і контроль після лікування.

Показник, що засвідчує наявність ДНК збудника у біоматеріалі, що досліджується.

Діагностика інфекційних захворювань сечостатевого тракту. Визначення бактеріальної причини захворювання і обґрунтування раціональної антибіотикотерапії.

Інфекції сечовивідних шляхів і контроль після лікування (на 5—7-й день після відміни антибіотиків або уросептиків).

Показник, що свідчить про присутність ДНК збудника у біоматеріалі, що досліджується.

Показник, що свідчить про присутність ДНК збудника у біоматеріалі, що досліджується.

Визначення мікоплазмової або уреаплазмової інфекцій і обґрунтування вибору антибіотиків.

Вірус є причиною виникнення гострокінцевих кондилом і новоутворень шийки матки. Різні види ВПЧ призводять відповідно до різних уражень. Деякі з них є факторами високого онкогенного ризику.

Вірус є причиною виникнення гострих кондилом и новоутворень шейки матки. Різноманітні види ВПЧ є причиною різноманітних поражений. Деякі з них є факторами високого онкогенного риска.

Визначення ДНК вірусів папілом 16-го і 18-го типів, котрі є фактором високого онкогенного ризику, методом ПЛР.

Специфічний діагностичний трепонемний тест, що виявляє антитіла до антигенів Treponema pallidum (бліда трепонема) — збудника сифілісу. Свідчить про поточну або нещодавно перенесену інфекцію.

Нетрепонемна реакція на сифіліс. Метод заснований на реакції мікропреципитації кардіоліпінового антигену з сироваткою пацієнта. Діагностично значимим є підвищення титру антитіл більше, ніж у 4 рази. Хибнопозитивні результати можливі під час вагітності, при аутоімунних, інфекційних захворюваннях та у наркоманів.

Антитіла до токсоплазми свідчать про наявність гострого процесу.

Антитіла IgG до токсоплазми свідчать про перенесений процес.

Показник, що свідчить про присутність ДНК збудника у біоматеріалі, що досліджується.

Показник, що свідчить про присутність ДНК збудника у біоматеріалі, що досліджується.

Антитіла до хламідій свідчать про протікання гострого процесу.

Антитіла до збудника хламідіозу — свідчать про перенесене захворювання.

Антитіла до хламідії свідчать о наявності острого процесу пневмонії.

Антитіла до збудника хламідіозу свідчать про перенесене захворювання — пневмонію.

Показник, що свідчить про присутність ДНК збудника у біоматеріалі, що досліджується.

Антитіла до цитомегаловірусу свідчать про наявність гострого процесу.

Антитіла до цитомегаловірусу свідчать про перенесений процес.

Показник, що свідчить про присутність ДНК збудника у біоматеріалі, що досліджується.

Показник, що свідчить про присутність ДНК збудника у біоматеріалі, що досліджується.

Ультразвуковий метод дослідження, який є простим та доступним, не має протипоказань та може застосовуватись багаторазово на протязі всього періоду спостереження чи лікування в динаміці. Найчастіше призначається при артеріальній гіпертензії (оскільки причиною можуть бути захворювання нирок), захворюваннях нирок та ін.

Є найбільш ефективним, безпечним, точним, відносно простим в виконанні дослідженням органів травлення. Оцінюють печінку, жовчний міхур, селезінку, підшлункову залозу, нирки, заочеревний простір та судини (розміри органів, іх структуру, розміщення, наявність запальних змін та сам вогнище запалення, травматичні пошкодження).

Показами до цього обстеження є всі больові відчуття в області живота, правому підребер’ї, гіркота в роті, відчуття розпирання після їжі, підвищене газоутворення.

УЗД органів сечовидільної системи дозволяє виявити патологію сечовидільної системи, нирок. Проводиться для діагностики пієлонефриту, гломерулонефриту, захворювань сечового міхура тощо.

Метод дозволяє визначити наявність аномалій, запалень, пухлин, кіст, судинних патологій в органах мошонки (яєчка, придатки, привіски, сім`яні канатики). Призначається при болях в області мошонки, в комплексному обстеженні при безплідді, в зниженні статевої функції.

УЗД статевого члену проводиться в комплексі обстеження при еректильних дисфункціях.