Функціональна діагностика

Методика регістрації та дослідження електричних полів, які утворюються при роботі серця. Електрокардіографія — це відносно недорогий, класичний, але цінний метод електрофізіологічної інструментальної діагностики в кардіології.

Результатом є отримання електрокардіограми (ЕКГ) — графічного представлення різниці потенціалів, які виникають в результаті роботи серця в конкретний момент роботи. Лікар-кардіолог по електрокардіограмі зможе швидко визначити відхилення в роботі серця.

Синонім — холтеровське моніторування. Дослідження являє собою безперервну регістрацію електрокардіограми на протязі 24 годин і більше (48.72 години). Запис ЕКГ здійснюється за допомогою спеціального портативного аппарату — рекордера, який паціент носить з собою (на ремні, через плечо чи на поясі).

Під час дослідження пацієнт веде звичний образ життя (працює, відпочиває), відмічаючи в спеціальному щоденнику час та обставини виникнення неприємних симптомів зі сторони серця. Це один з популярних методів діагностики ішемічної хвороби серця і порушень серцевого ритму. А також контролю лікування.

Це нове направлення в діагностиці та вивченні артеріальної гіпертензії. Використовується для постановки діагнозу артеріальної гіпертензії, встановлення її тяжкості, для контролю лікування, яке проводиться, та визначення прогнозу захворювання.

На відміну від традиційних методів вимірювання тиску (разовий, моментальний), дозволяє визначити тиск на протязі 24 годин з регістрацією показників та змін артеріального тиску. Є дуже інформативним методом.

Визначення роботи серця та артеріального тиску одночасно протягом доби.

Цей метод дослідження дозволяє визначити, в якому стані знаходиться порожнина середнього вуха (слизова оболонка, слухові кісточки, наявність рідини, прохідність слухової труби та ін.). Це надійний та ефективний метод діагностики хронічних запальних та незапальних захворювань вуха.