Визначення специфічних білків

Маркер стрептококової інфекції, лабораторний критерій ревматизму. Це антитіла до антигену (стрептолізину) бета-гемолітичного стрептококу групи А. Інформативний при спостереженні за динамікою ревматичного процесу, оцінці ступені його активності.

Максимальну діагностуючу і прогнозуючу цінність має серійне дослідження (з інтервалом приблизно 1 тиждень). Одноразове дослідження на АСЛ-О має низьку інформативність. Титр АСЛ-О може бути підвищений і у здорових носіїв стрептококу.

Антитіла до власних імуноглобулінів класу G. Дозволяє виявити наявність і активність ревматичних захворювань, в першу чергу, ревматоїдного артриту.

Біологічно неактивний маркер вуглеводного обміну, показник секреції ендогенного інсуліну. С-пептид — стійкий фрагмент ендогенного проінсуліну, що «відрізається» від нього при утворенні інсуліну. Рівень С-пептиду відповідає рівню інсуліну, який виробляється в організмі. Більш стабільний показник, ніж концентрація інсуліну.

При імунологічному аналізі С-пептид не «перехрещується» з інсуліном, завдяки чому аналіз С-пептиду дозволяє оцінити секрецію інсуліну навіть на фоні прийому екзогенного інсуліну, а також при наявності аутоантитіл до інсуліну. Це важливо при обстеженні хворих з інсулін-залежним цукровим. Діабетом.