Онкомаркери

За допомогою аналізу АФП при вагітності діагностуються пороки розвитку плоду. В онкології альфа-фетопротеїїн використовують для діагностики раку печінки та статевих залоз (раку яєчок). Рівень АФП підвищується у 60-70% чоловіків при пухлинах яєчок.

Маркер нейроендокринних пухлин, нейробластом, дрібноклітинкового раку легень, семіноми. Також призначається при септичному шоці, пневмонії, травмі нервової системи, захворюваннях мозку.

Білок родини цитокератинів. В злоякісно змінених клітинах епітелію секреція властивих йому цитокератинів багаторазово збільшується, і розчинні фрагменти надходять у кров, лімфу і т.д.

Це маркер недрібнокліткового раку легенів, плоскоклітинної карциноми, аденокарциноми. Підвищення концентрації Ca 21-1 щільно пов'язане зі стадією захворювання і використовується для прогнозування.

Високомолекулярний глікопротеїн, компонент поверхні епітелію. Цей білок виділяється найрізноманітнішими пухлинами — товстого кишечнику, легень, яєчників, ендометрію, підшлункової залози, шлунку, молочних залоз.

СА 72-4 використовують переважно у комбінації з РЕА або СА 19-9 для контролю протікання і терапії раку шлунку, або спільно з СА-125 — для моніторингу раку яєчників.

Показник протікання карциноми молочної залози та ефективності її терапії Діагностуюча значимість цього тесту зростає при одночасному визначенні раково-ембріонального антигену.

Після онкомаркеру РЕА, Са-19-9 є другим за значимістю маркером пухлини підшлункової залози. За його допомогою також можна провести точну діагностику при одночасній підозрі на пухлину та панкреатит. Однак це не дає можливості провести ранню діагностику.

Тому використовується для контролю ефективності лікування. Використовується Са-19-9 і для визначення карциноми товстого кишечнику при негативному результаті аналізу РЕА. Са19-9 виводиться виключно з жовчю. Тому при захворюваннях жовчного міхура рівень СА 19-9 може бути суттєво підвищений.

Са-125 – головний онкомаркер раку яєчника, однак рівень Са-125 значно підвищений і при пухлинах шлунково-кишкового тракту, бронхів, молочної залози. Тому, засновуючись лише на аналізі Са-125, точно поставити діагноз неможливо. Потрібні додаткові методи дослідження.

Фізіологічний глікопротеїн передміхурової залози. Присутній у тканині нормальної простати, аденомі, метастазах раку простати, але відсутній в інших нормальних чи пухлинних тканинах людини. У сироватці крові ПСА міститься у двох формах — вільній (10%) і зв'язаній.

Зазвичай, рівень ПСА понад 30 г/л може свідчити про онкологічне захворювання, але слід враховувати наступне. У здорової людини рівень ПСА може бути підвищений протягом 3 тижнів після масажу простати, біопсії, простатектомії.

Продукт роботи передміхурової залози. У сироватці крові простатспецифічний антиген міститься у двох формах — вільній і зв'язаній з різними антипротеазами. Вільна форма (f-PSA) складає у нормі приблизно 10% від загальної кількості ПСА. Співвідношення вільного і загального ПСА має важливе діагностуюче значення.

РЕА (раково-ембріональний антиген) виробляють клітини травневого тракту ембріону та плоду. РЕА практично не міститься у крові дорослої людини, і у вагітних жінок зокрема. Тому підвищення вмісту онкомаркеру РЕА в крові у порівнянні з попередніми результатами – симптом онкологічного захворювання.