Визначення гормонів

Андрогенний гормон надниркових залоз. Є адекватним показником андроген-синтетичної активності надниркових залоз. Під час вагітності виробляється корою надниркових залоз матері і плоду, передує синтезу естрогенів плаценти.

Його рівень зростає у період половозрілості, а потім поступово знижується з виходом людини з репродуктивного віку. Часто слугує для визначення джерела гіперандрогенемії у жінок, а також для діагностики стану фето-плацентарного комплексу на 12-15 тижні вагітності.

Гормон кортизол виробляється корою надниркових залоз. За допомогою аналізу кортизолу у крові лікар може оцінити роботу надниркових залоз і виявити багато захворювань.

Норма кортизолу залежить від часу доби: зранку — підвищується; увечері — знижується до мінімуму. При вагітності кортизол зростає в 2-5 разів. В інших випадках підвищення вмісту кортизолу у крові — ознака серйозних захворювань.

Лютеїнізуючий гормон (ЛГ) у жінок стимулює утворення фолікулу, естрогенів, жовтого тіла, забезпечує овуляцію. У чоловіків ЛГ стимулює утворення білків, які зв'язують статеві гормони, посилює проникність сіменних канальців для тестостерону.

Гормон ЛГ впливає на підвищення рівню тестостерону у крові, що призводить до визрівання сперматозоїдів. Вміст ЛГ у крові жінки залежить від фази менструального циклу.

Регулятор метаболізму (обмінних процесів і засвоєння) кальцію. В онкології – маркер медуллярної карциноми (пухлини) щитовидної залози.

Білок, який виробляється плазмою при вагітності. Допомагає з'ясувати ризики різноманітних відхилень у розвитку плоду на початкових стадіях вагітності. Найоптимальніший термін здачі аналізу РАРР – 12-й тиждень вагітності.

Регулятор процесів обміну кальцію та фосфору.

Прогестерон — стероїдний гормон жовтого тіла яєчників, необхідний для здійснення всіх етапів вагітності.

Гормон, що стимулює у молочній залозі ріст клітин, які виробляють материнське молоко. Безпосередньо з ним пов'язана секреція молока.

Гормон росту, що стимулює ріст кісток, м'язів та органів. СТГ виділяється імпульсами, які досягають максимальної амплітуди у 4-й фазі сну. Після вживання їжі рівень гормону різко знижується, а при голодуванні підвищується у 15 разів (друга доба).

Виділення гормону збільшується при фізичних навантаженнях, під час глибокого сну, при гіпоглікемії, при насиченому білками харчуванні. Підвищене виділення СТГ гіпофізом у період росту призводить до гігантизму, а знижене виділення СТГ — до карликовості.

Тестостерон – чоловічий статевий гормон, що утворюється у статевих та надниркових залозах. Тестостерон виробляється як у чоловічому, так і у жіночому організмі.

У чоловіків тестостерон впливає на розвиток вторинних статевих ознак, активізує статеву функцію (лібідо та потенцію), стимулює утворення сперматозоїдів.

У жінок тестостерон впливає на розвиток фолікулу в яєчниках, хребта і м'язів, регулює діяльність кісткового мозку, сальних залоз. Зранку тестостерон зазвичай підвищується, а ввечері – знижується.

Ілюструє можливі відхилення від норми рівню тестостерону і можливі наслідкові захворювання різних органів і систем.

Білок – попередник тиреоїдних гормонів. Використовується як маркер для моніторингу лікування диференційованих карцином щитовидної залози. Необхідний етап діагностування захворювань щитовидної залози, що свідчить про запалення або такі ушкодження щитовидної залози, які призводять до виходу тиреоглобуліну у кров.

Однак на результат може вплинути наявність антитіл до тиреоглобуліну, тому паралельно треба дослідити їхній рівень. Наявність антитіл може призвести до хибного заниження тиреоглобуліну, у таких випадках до результатів слід ставитись обережно.

Гормон гіпофізу стимулює секрецію (утворення і виділення) гормонів щитовидної залози, які, в свою чергу, впливають на утворення ТТГ. Збільшує надходження йоду з плазми крові у клітини щитовидної залози, стимулює синтез тиреоглобуліну, трийодтироніну (Т3) і тироксину (Т4). Посилює ліполіз.

Для ТТГ типові добові коливання секреції: пік активності припадає на 2—4-у годину ночі, високий рівень у крові зберігається і о 6—8-й годині ранку, мінімальний рівень ТТГ буває о 17—18-й годині вечора. Нормальний ритм секреції порушує нічна активність.

Під час вагітності концентрація гормону зростає. З віком концентрація ТТГ дещо знижується, зменшується викид гормону і вночі. Важливий для діагностики захворювань щитовидної залози, Відхилення ТТГ від норми бувають як знижені, так і підвищені.

Амінокислотний тиреоїдний гормон щитовидної залози — cтимулятор підвищення споживання кисню і тканинного обміну. Виробляється фолікулярними клітинами щитовидної залози під контролем ТТГ. В периферичних тканинах утворюється при відщепленні йоду від тироксину (Т4).

Більша частина Т3, який циркулює у крові, пов'язана з транспортними білками. Біологічні ефекти створює вільна частина гормону, що складає 30 - 50% концентрації загального Т4. Цей гормон активніше, ніж Т4, але знаходиться у крові у меншій конц

Важливий стимулятор синтезу білків.

Стимулятор поглинання кисню тканинами і активатор метаболізму (тканинного обміну).

Стимулятор поглинання кисню тканинами і активатор метаболізму (тканинного обміну). Не пов'язаний з транспортними білками крові.

Виробляється гіпофізом, регулює діяльність статевих залоз: сприяє утворенню і визріванню статевих клітин (яйцеклітин і сперматозоїдів), впливає на синтез жіночих статевих гормонів (естрогенів).

У чоловіків ФСГ стимулює зростання сім'явиносних канальців, підвищує рівень тестостерону у крові, чим забезпечує процес визрівання сперматозоїдів і лібідо. У жінок ФСГ впливає на формування фолікулу. Максимальний рівень ФСГ призводить до овуляції (яйцеклітиновиходу).

Аналіз крові ХГЧ дозволяє виявити вагітність – уже на 6-10-й день після запліднення. Правильну розшифровку ХГЧ може дати виключно лікар, що визначає індивідуальну норму, враховуючи дані у сукупності з іншими методами досліджень. ХГЧ використовують і як онкомаркер пухлин ембріональної тканини і відповідних органів яєчників та сім'яників, які виділяють ХГЧ.